Углеводородный потенциал больших глубин и перспективы его освоения в Украине
© Лукин А.Е.
Останніми роками різко зросли оцінки вуглеводневого потенціалу земних надр, що крім нетрадиційних джерел (сланцевий газ і т. п.)
пов'язано з відкриттям нафтових і газових гігантів на глибинах 4,5-10,5 км. Очевидно, в перспективі великі глибини є
невичерпним джерелом природних вуглеводнів, зокрема, газоподібних. У 1970-1980-ті роки Україна (Східний нафтогазоносний регіон)
разом із США лідирували за ефективністю освоєння глибокозалягаючих нафтогазоносних комплексів і приростом розвіданих
запасів на глибинах понад 4-5 км. Було встановлено багато найважливіших закономірностей нафтогазоносності великих глибин,
включаючи з'ясування природи вторинних колекторів і покришок. У центральному сегменті Дніпровсько-Донецької западини
(Дніпровському НГБ), розташованому над апікальною частиною відкритого свого часу дослідниками Інституту геофізики НАН
України Дніпровсько-Донецького суперплюму (сучасні науки про Землю розглядають суперплюми як висхідні потоки
глибинних флюїдів і надають їм особливого значення у формуванні нафтогазоносних басейнів), зосереджені основні розвідані
запаси і основні прогнозні ресурси нижнього карбону. Їх аномально висока щільність саме в цьому сегменті зумовлена сприятливим
поєднанням указаних глибинних (геодинамічних і флюїдодинамічних) факторів і породного субстрату. Тут можна
пробурити ще багато високодебітних глибоких свердловин. Успішне освоєння вуглеводневого потенціалу великих глибин у
межах центрального сегмента ДДЗ дасть змогу найближчими роками істотно збільшити (на 20-25 млрд м3) видобуток газу,
а потім перейти до планомірного здійснення й інших напрямів пошуково-розвідувальних робіт, що у близькій перспективі цілком
забезпечить енергетичну незалежність України.
Ключові слова: вуглеводневий потенцiал, нафтогазоноснi басейни, великi глибини, колектори.
<<назад |
|