Дробная динамика и эмиссионная активность геосистем
© В.Н. Шуман, 2016
Институт геофизики НАН Украины, Киев, Украина
Поступила 21 марта 2016 г.
Представлено членом редколлегии В.И. Старостенко
Обговорено деякі питання та нестандартні ідеї, які відображують сучасний стан нелінійно-динамічного підходу до
вивчення геосистем. Увагу зосереджено на механізмах генерації широкодіапазонного, в загальному випадку, фрактального
спектра спонтанної сейсмоакустичної та електромагнітної емісії літосфери. Зазначено провідну роль в її генерації фронтів
критичності різної природи. Підкреслено фундаментальний характер флуктуаційно-дисипативної теореми, яка пов'язує спонтанні
флуктуації системи з її дисипативними властивостями. Узагальнено відомі сучасні визначення полів спонтанних емісій, більш
адекватних, на думку автора, їх фізичному змісту та можливостям моделювання. При цьому сейсмоелектромагнітна активність
асоціюється з безперервним у часі перехідним процесом, який одержав назву перехідного розсіювання, з нестаціонарною
активністю геосередовища, його метастабільним станом і послідовністю таких станів. Необхідних узагальнень
досягнуто на шляху синтезу дрібної динаміки та фрактальної топології, що дає нові можливості їх самоузгодженого опису.
Розглянуто дробове параболічне рівняння генерації спонтанної електромагнітної емісії, яке записано в узагальнених
(дробових) похідних по часовій та просторовій змінним. Обговорено важливий клас локалізованих коливальних (фрактонних)
збуджень системи, які узгоджені з її (системи) фрактальною структурою і є аналогом звичайних у випадку регулярної
геометрії, які можуть мати суто сейсмічну, сейсмо- електромагнітну або електромагнітну природу.
Ключові слова: спонтанна емісія, перехідні процеси, дробове рівняння генерації, фрактонні збудження, фрактальна структура, перехідне розсіювання.
<<назад |
|
