Петромагнетизм и палеомагнетизм четвертичных лессово-почвенных отложений разреза Вязовок (Приднепровская низменность)
© Д.В. Главацкий1, Д.М. Кузина2,
Н.П. Герасименко3, В.Г. Бахмутов1, 2016
1Институт геофизики НАН Украины, Киев, Украина
2Казанский федеральный университет, Казань, Россия
3Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
Поступила 8 сентября 2016 г.
Представлено членом редколлегии О.Б. Гинтовым
Наведено результати петромагнітних і палеомагнітних досліджень лесово-ґрунтового розрізу В'язівок (Придніпровська низовина).
Зміни природної залишкової намагніченості і магнітної сприйнятливості не корелюють з літологією. Породи характеризуються високою
стабільністю до розмагнічування змінним магнітним полем і температурою через наявність магнітно-жорсткого мінералу - гематиту,
а також інших мінералів заліза (магнетиту і магеміту). Парамагнітні мінерали істотно впливають на намагніченість і дуже спотворюють
параметри петлі гістерезису та інші магнітні властивості порід. Характеристичній компоненті намагніченості властива пряма полярність
для зразків до глибини 56,2 м у межах нижньої частини широкинського ґрунтового горизонту. У підошві розрізу всі зразки демонструють
обернену полярність. Обґрунтовано, що межа Матуяма-Брюнес зіставляється з цим горизонтом. Положення межі Матуяма-Брюнес у
розрізах Роксолани і В'язівок не збігається за місцевими стратиграфічними схемами, що може бути пояснено або затримкою "магнітного
запису" у ґрунтах, або неточним стратиграфічним розчленуванням розрізу (ймовірно Роксолани).
Ключові слова: розріз В'язівок, межа Матуяма-Брюнес, палеомагнітний метод, магнітна мінералогія, плейстоцен, лесово-ґрунтова послідовність.
<<назад
|
