Эволюция расплавов и флюидов в процессе формирования коры и мантии в неоархее-палеопротерозое. Стратиграфические следствия
© О.В. Усенко, 2016
Институт геофизики НАН Украины, Киев, Украина
Поступила 5 сентября 2016 г.
Представлено членом редколлегии О.Б. Гинтовым
Еволюція складу докембрійських магматичних і метаморфічних комплексів пов'язана зі спрямованою зміною складу глибинних флюїдів.
Це дає змогу використовувати речовинний склад порід як ознаку для кореляції. Проведено зіставлення речового складу метаморфічних
комплексів Українського щита, утворених в неоархеї-палеопротерозої (після 2,8 і до 2,2 млрд років тому). Вони утворені в процесі активізації,
яка складалася з двох тектономагматичних циклів. Перший проходив у центральній і західній частині щита. Утворення магматичних і
ексгаляційно-осадових товщ на блоках відбувалося за участю глибинних хлоридно-водних флюїдів з калієм і глиноземом. На поверхні
широко представлені породи, утворені з розплавів і флюїдів, диференційованих на глибині ~100 км.
У другому тектономагматичному циклі (на рубежі неоархея і палеопротерозоя) відбувся поділ Українського щита на блоки і шовні
зони, які відрізняються складом товщ, що накопичуються, і розміщенням джерел речовини. На блоках склад флюїдів і умови
геодинамічного процесу не змінилися. У шовних зонах, що утворилися в другому тектономагматичному циклі, відбувалося
розвантаження глибинних розплавів і флюїдів. В шарі плавлення, верхня межа якого розташовувалася під корою, проходили
окиснювально-відновні реакції за участю незначної кількості фторидно-карбонатно-натрієвих флюїдів. Це приводило до
відокремлення в самостійну фазу більш окисненого водно-хлоридного флюїду, збагаченого залізом, і утворення продуктивних
залізистих пластів на поверхні.
Ключові слова: Український щит, палеопротерозой, флюїд, еволюція, магматизм, стратиграфія, астеносфера, літосфера.
<<назад
|
